1. Загальні положення
2. Мета діяльності ППК
3. Основні завдання ППК
4. Склад ППК
5. Функції та повноваження ППК
6. Психолого-педагогічне вивчення учня
7. Участь ППК у розробленні та реалізації ІПР
8. Моніторинг динаміки розвитку учнів
9. Організація та проведення засідань ППК
10. Рішення ППК
11. Участь батьків або законних представників
12. Взаємодія ППК з педагогічними працівниками
13. Корекційно-розвиткова робота
14. Документація ППК
15. Організація роботи ППК протягом навчального року
16. Відповідальність
17. Прикінцеві положення

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Психолого-педагогічний консиліум КЗ КОР «Трипільський навчально-реабілітаційний центр» (далі — ППК) є консультативно-дорадчим органом центру, утворюється директором центру та діє відповідно до установчих документів центру, цього Положення та законодавства України.

1.2. У своїй діяльності ППК керується Конституцією України, законами України у сфері освіти, Положенням про навчально-реабілітаційний центр, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 221 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2025 року № 1026), Статутом КЗ КОР «Трипільський навчально-реабілітаційний центр», іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

1.3. Основною метою діяльності ППК є забезпечення психолого-педагогічного супроводу учнів (вихованців) центру, визначення особливостей організації освітнього процесу відповідно до їхніх індивідуальних особливостей і потреб, а також моніторинг динаміки їхнього розвитку та результатів психолого-педагогічної, корекційно-розвиткової і реабілітаційної роботи.

1.4. Діяльність ППК спрямована на забезпечення індивідуального підходу до учнів (вихованців), визначення необхідних умов для здобуття ними освіти, надання рекомендацій щодо організації освітнього процесу та, за потреби, визначення індивідуальної освітньої траєкторії.

1.5. ППК здійснює діяльність з урахуванням висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, індивідуальної програми розвитку, індивідуальної програми реабілітації (за наявності), результатів спостережень педагогічних і медичних працівників, результатів навчання, корекційно-розвиткової та реабілітаційної роботи, а також інших документів і відомостей, необхідних для організації освітнього процесу.

1.6. Діяльність ППК ґрунтується на принципах законності, системності, комплексності, індивідуального підходу, педагогічної доцільності, конфіденційності та взаємодії учасників освітнього процесу.

2. МЕТА ДІЯЛЬНОСТІ ППК

2.1. Метою діяльності ППК є забезпечення комплексного та системного психолого-педагогічного супроводу учнів НРЦ шляхом колегіального вивчення їхнього розвитку, освітніх потреб, навчальних можливостей, визначення необхідних адаптацій і модифікацій освітнього процесу та рекомендацій щодо організації навчання, корекційно-розвиткової роботи і соціально-побутової адаптації.

2.2. ППК забезпечує узгодженість дій педагогічних та інших працівників НРЦ щодо реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учня.

2.3. Рішення ППК спрямовані не на формальну фіксацію труднощів учня, а на визначення конкретних умов, способів та засобів підтримки, які сприятимуть його розвитку та успішній участі в освітньому процесі.

3. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ППК

3.1. Основними завданнями ППК є:

• 1) комплексне психолого-педагогічне вивчення учнів;
• 2) визначення актуального рівня розвитку учня, його сильних сторін, навчальних можливостей, труднощів та освітніх потреб;
• 3) аналіз висновків інклюзивно-ресурсного центру та іншої наявної документації щодо учня;
• 4) вивчення динаміки розвитку учня та результатів його навчання, виховання, корекційно-розвиткової роботи;
• 5) визначення напрямів психолого-педагогічного супроводу;
• 6) участь у розробленні, перегляді та коригуванні індивідуальної програми розвитку (далі — ІПР);
• 7) визначення доцільності та обсягу адаптацій і модифікацій освітнього процесу;
• 8) визначення необхідності використання додаткових засобів навчання, наочності, спеціальних методів, прийомів та технологій;
• 9) визначення напрямів і змісту корекційно-розвиткової роботи;
• 10) погодження підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей;
• 11) аналіз результативності психолого-педагогічного супроводу;
• 12) визначення необхідності зміни або уточнення окремих заходів підтримки;
• 13) координація взаємодії педагогічних працівників та інших фахівців;
• 14) залучення батьків або законних представників до процесу визначення та реалізації освітніх потреб дитини;
• 15) підготовка рекомендацій педагогічним працівникам щодо організації освітнього процесу;
• 16) визначення необхідності додаткового психолого-педагогічного або іншого фахового обстеження;
• 17) забезпечення наступності та системності психолого-педагогічного супроводу.

4. СКЛАД ППК

4.1. Персональний склад ППК затверджується наказом директора НРЦ.

4.2. До складу ППК входять:

• директор НРЦ;
• заступник директора;
• практичний психолог;
• соціальний педагог;
• учителі-логопеди;
• учитель-дефектолог,
• медичний працівник.

4.3. Головою ППК є заступник директора НРЦ із навчально-виховної роботи.

4.4. Секретар ППК визначається на першому засіданні ППК на початку навчального року.

4.5. До участі у засіданнях ППК за потреби запрошуються - класні керівники; учителі-предметники; вихователі; інші фахівці, які безпосередньо працюють з учнем; батьки або законні представники учня, представники ІРЦ, фахівці інших установ та організацій — за необхідності та за згодою відповідних осіб.

4.6. Склад учасників конкретного засідання визначається з урахуванням питання, яке розглядається, та особливостей учня.

5. ФУНКЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ППК

5.1. ППК:

• аналізує інформацію про розвиток та навчання учня;
• розглядає результати психолого-педагогічного вивчення;
• аналізує висновки ІРЦ;
• визначає освітні потреби учня;
• формулює рекомендації щодо організації освітнього процесу;
• бере участь у розробленні ІПР;
• погоджує зміни до ІПР;
• аналізує результати виконання ІПР;
• визначає необхідність адаптації або модифікації змісту освіти;
• визначає доцільність використання спеціальних методів, прийомів, засобів та форм навчання;
• рекомендує напрями корекційно-розвиткової роботи;
• визначає необхідність додаткового вивчення окремих аспектів розвитку учня;
• координує діяльність фахівців, які здійснюють супровід учня;
• розглядає питання динаміки розвитку учнів;
• надає рекомендації педагогічним працівникам;
• розглядає результати моніторингу;
• приймає колегіальні рішення в межах своєї компетенції.

5.2. ППК має право:

• отримувати необхідну для роботи інформацію про учня;
• аналізувати педагогічну, психологічну та іншу документацію;
• залучати до роботи інших фахівців;
• рекомендувати проведення додаткового вивчення учня;
• ініціювати перегляд окремих положень ІПР;
• рекомендувати зміну підходів до навчання та супроводу;
• отримувати інформацію про виконання рекомендацій ППК.

6. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ УЧНЯ

6.1. Психолого-педагогічне вивчення здійснюється комплексно та передбачає врахування:

• висновку ІРЦ;
• результатів спостереження;
• результатів навчальної діяльності;
• результатів корекційно-розвиткової роботи;
• даних психологічного обстеження;
• даних логопедичного та дефектологічного вивчення — за потреби;
• особливостей поведінки та комунікації;
• сформованості навичок самообслуговування;
• соціальної адаптації;
• рівня самостійності;
• особливостей мотивації;
• сильних сторін та інтересів учня;
• динаміки розвитку.

6.2. Вивчення учня не може ґрунтуватися виключно на одному джерелі інформації.

6.3. Під час вивчення враховується не лише те, що учень не може виконати, а насамперед те, що він може виконувати самостійно, з допомогою дорослого або після створення відповідних умов.

6.4. Результати вивчення використовуються для визначення конкретних освітніх потреб та необхідної підтримки.

7. УЧАСТЬ ППК У РОЗРОБЛЕННІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ІПР

7.1. Індивідуальна програма розвитку розробляється командою психолого-педагогічного супроводу з урахуванням висновку ІРЦ, результатів психолого-педагогічного вивчення та динаміки розвитку учня.

7.2. ППК координує роботу педагогічних працівників щодо підготовки та реалізації ІПР.

7.3. Під час розроблення ІПР визначаються, зокрема:

• актуальний рівень розвитку;
• сильні сторони учня;
• труднощі та освітні потреби;
• конкретні цілі;
• очікувані результати;
• необхідні адаптації;
• необхідні модифікації — за потреби;
• форми та методи навчання;
• засоби підтримки;
• напрями корекційно-розвиткової роботи;
• необхідність психологічної, логопедичної, дефектологічної та іншої допомоги;
• способи оцінювання результатів.

7.4. ППК забезпечує узгодження рекомендацій різних фахівців, щоб ІПР була цілісним документом, а не сукупністю окремих рекомендацій.

7.5. Зміни до ІПР вносяться за результатами аналізу динаміки розвитку учня, зміни його освітніх потреб або результативності визначених заходів.

8. МОНІТОРИНГ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ УЧНІВ

8.1. Одним із основних напрямів діяльності ППК є систематичне вивчення динаміки розвитку учнів.

8.2. Моніторинг здійснюється за визначеними напрямами, зокрема:

• пізнавальний розвиток;
• мовленнєвий розвиток; комунікативні навички;
• емоційно-вольова сфера;
• навчальна діяльність;

за потреби:

• соціальна взаємодія;
• самостійність;самообслуговування;
• поведінка;
• моторний розвиток;
• практичні та життєві навички.

8.3. Позитивна динаміка може проявлятися не лише у підвищенні навчальних результатів, а й у підвищенні самостійності, зменшенні потреби в допомозі, покращенні комунікації, поведінки, соціальної взаємодії та інших навичок.

8.4. За результатами моніторингу ППК може рекомендувати:

• продовжити визначені заходи;
• змінити методи та прийоми;
• скоригувати цілі ІПР;
• змінити обсяг підтримки;
• змінити адаптації або модифікації;
• посилити окремий напрям корекційно-розвиткової роботи;
• залучити додаткового фахівця;
• провести повторне комплексне вивчення.

9. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАСІДАНЬ ППК

9.1. Засідання ППК проводяться відповідно до плану роботи НРЦ та за потреби.

9.2. Планові засідання проводяться протягом навчального року відповідно до завдань психолого-педагогічного супроводу.

9.3. Позапланове засідання може проводитися у разі:

• виникнення нових освітніх потреб;
• істотної зміни стану розвитку або поведінки учня;
• необхідності перегляду ІПР;
• зміни висновку ІРЦ;
• необхідності зміни адаптацій чи модифікацій;
• виникнення інших питань, що потребують колегіального рішення.

9.4. Засідання ППК проводить голова.

9.5. На засіданні розглядаються матеріали, що стосуються конкретного питання.

9.6. Обговорення має бути професійним, об'єктивним та спрямованим на визначення конкретних заходів підтримки.

9.7. За результатами засідання оформлюється протокол.

9.8. У протоколі зазначаються:

• дата проведення;
• склад учасників;
• питання, що розглядалося;
• короткий зміст інформації фахівців;
• прийняті рішення;
• рекомендації;
• відповідальні особи;
• строки виконання — за потреби.

10. РІШЕННЯ ППК

10.1. Рішення ППК приймаються колегіально.

10.2. Рішення повинні бути конкретними, зрозумілими та такими, що можуть бути реалізовані педагогічними працівниками.

10.3. У рішенні, за можливості, зазначаються:

• що необхідно зробити;
• для якого учня;
• хто відповідальний;
• у який строк

10.4. Рішення ППК можуть стосуватися:

• організації освітнього процесу;
• змісту та способів навчання;
• адаптації або модифікації;
• корекційно-розвиткової роботи;
• психологічного супроводу;
• логопедичної допомоги;
• соціально-побутової адаптації;
• оцінювання;
• використання спеціальних засобів;
• взаємодії з батьками;
• необхідності додаткового вивчення.

10.5. Рішення ППК доводяться до відома відповідних педагогічних працівників.

10.6. Рішення, що стосуються змісту ІПР, реалізуються в установленому порядку командою психолого-педагогічного супроводу.

11. УЧАСТЬ БАТЬКІВ АБО ЗАКОННИХ ПРЕДСТАВНИКІВ

11.1. Батьки або законні представники учня є учасниками процесу психолого-педагогічного супроводу.

11.2. Батьки мають право:

• отримувати інформацію про результати вивчення дитини;
• бути поінформованими про рекомендації ППК;
• брати участь у розгляді питань, що стосуються їхньої дитини;
• висловлювати свої пропозиції та зауваження;
• отримувати інформацію про динаміку розвитку дитини.

11.3. ППК враховує інформацію, яку надають батьки, якщо вона має значення для визначення освітніх потреб учня.

11.4. Під час обговорення питань, що стосуються інших дітей, інформація про них батькам не розголошується.

12. ВЗАЄМОДІЯ ППК З ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ

12.1. Педагогічні працівники надають ППК інформацію про результати навчання, поведінку, участь учня в освітньому процесі та динаміку його розвитку.

12.2. Класний керівник координує збір педагогічної інформації та бере участь у підготовці матеріалів до засідання.

12.3. Учителі та вихователі беруть участь у визначенні особливостей навчання та корекційно-розвиткового супроводу учня, реалізують рекомендації ППК у межах своєї професійної компетентності.

12.4. Практичний психолог здійснює психологічне вивчення, консультування та супровід відповідно до своїх професійних повноважень.

12.5. Учитель-логопед здійснює відповідне вивчення та корекційно-розвиткову роботу з урахуванням потреб учня.

12.6. За необхідності ППК визначає окремі завдання для відповідних фахівців.

13. КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВА РОБОТА

13.1. Корекційно-розвиткова робота організовується відповідно до потреб учня, висновку ІРЦ, ІПР та результатів психолого-педагогічного вивчення.

13.2. ППК визначає доцільні напрями корекційно-розвиткової роботи та бере участь у визначенні її змісту.

13.3. До таких напрямів можуть належати:

• розвиток пізнавальної діяльності;
• розвиток мовлення;
• розвиток комунікативних навичок;
• розвиток емоційно-вольової сфери;
• формування соціальних навичок;
• розвиток навичок самообслуговування;
• формування життєвих компетентностей;
• розвиток моторики;
• корекція поведінкових труднощів;
• інші напрями відповідно до освітніх потреб.

13.4. За результатами моніторингу ППК може рекомендувати зміну змісту, методів, інтенсивності або організації корекційно-розвиткової роботи.

13.5. Під час визначення корекційно-розвиткової роботи враховуються не лише діагностичні характеристики, а й фактичні потреби та динаміка конкретного учня.

14. ДОКУМЕНТАЦІЯ ППК

14.1. ППК веде документацію, необхідну для організації його роботи.

14.2. До документації ППК належать:

• Положення про ППК НРЦ;
• склад ППК;
• план роботи;
• графік засідань — за потреби;
• протоколи засідань.

14.3. Доступ до документів, що містять персональні дані та іншу інформацію з обмеженим доступом, мають лише особи, які відповідно до своїх повноважень працюють із цією інформацією.

14.4. Протоколи засідань оформлюються секретарем ППК та підписуються головою і секретарем.

15. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ППК ПРОТЯГОМ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

15.1. На початку навчального року ППК аналізує контингент учнів, висновки ІРЦ, наявні ІПР та визначає основні напрями роботи.

15.2. Упродовж навчального року здійснюється:

• поточне спостереження за учнями;
• аналіз результатів навчання та корекційно-розвиткової роботи;
• коригування ІПР за необхідності;
• консультування педагогічних працівників;
• взаємодія з батьками;
• підготовка рекомендацій.

15.3. Наприкінці навчального року ППК аналізує результати психолого-педагогічного супроводу, визначає досягнуті результати та питання, які потребують подальшої роботи.

15.4. Результати роботи ППК можуть використовуватися під час планування роботи НРЦ на наступний навчальний рік.

16. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

16.1. Члени ППК несуть відповідальність у межах своїх повноважень за:

• об'єктивність та достовірність наданої інформації;
• дотримання професійної етики;
• дотримання конфіденційності;
• нерозголошення персональних даних;
• належне виконання визначених завдань;
• своєчасне оформлення документації.

16.2. Працівники НРЦ несуть відповідальність за належне виконання рекомендацій ППК у межах своїх посадових обов'язків.

16.3. Рекомендації ППК не можуть виходити за межі професійної компетентності його членів.

16.4. ППК не встановлює медичних діагнозів, не замінює діяльність ІРЦ та інших уповноважених установ і не перебирає на себе їхні повноваження.

17. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

17.1. Це Положення затверджується наказом директора НРЦ.

17.2. Зміни та доповнення до Положення вносяться у разі зміни законодавства, організації роботи НРЦ або виникнення потреби в удосконаленні діяльності ППК.

17.3. Зміни та доповнення затверджуються наказом директора НРЦ.

17.4. У питаннях, не врегульованих цим Положенням, ППК керується чинним законодавством України та нормативними документами у сфері освіти

17.5. Це Положення є локальним нормативним актом НРЦ та є обов'язковим для виконання працівниками, які беруть участь у психолого-педагогічному супроводі учнів, у межах їхніх посадових обов'язків.