«СТОП булінг»

Булінг (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини. Прикметною ознакою булінгу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням. Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім’ях. Зазвичай об’єктом знущань (жертвою) булінгу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність , релігійна належність. Як реагувати на цькування Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров’ю. Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Поради психолога Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям. · Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам. · Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу. · Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації. · Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля. Рекомендації класному керівнику для профілактики булінгу в класі  Варто з самого першого дня припинити будь-які глузування однокласників над невдачами інших однокласників.  Якщо з будь-яких причин репутація дитини зіпсована, то варто дати їй можливість підвищити власний авторитет перед однокласниками, доручивши посильну справу.  Варто припиняти будь-які особисті зневажливі зауваження одних дітей до інших.  Організовувати для згуртування класного колективу спільні поїздки, свята, виховні заходи.  Необхідно дати можливість найбільш активним учням класу проявляти себе та самостверджуватися завдяки своїм вмінням та талантам, а не завдяки приниження інших.  Не варто порівнювати роботи учнів та отримані за них бали публічно. Краще обговорювати певні помилки чи недопрацювання індивідуально з кожним. Поради батькам для надання допомоги дитині при булінгу Якщо дитина повідомляє вам про те, що вона або ще хтось піддається булінгу – підтримайте її, похваліть дитину за те, що вона розповіла вам про це. 1. Зберігайте спокій. На цьому етапі почуття та емоції дитини мають бути на першому місці. Вислухайте свою дитину, не впадаючи в гнів та розпач. 2. Запевніть свою дитину, що це не її провина. Це не означає, що він/вона слабкий/-ка, а той, хто кривдить – сильний/-на. Поговоріть з дитиною як поводитися впевнено, навіть якщо він/вона цього не відчуває. 3. Детально та спокійно поговоріть з дитиною про суть принижень, які відбуваються у школі. З’ясуйте, хто є головними кривдниками, уточніть точний час та місце вчинення таких дій. Якщо приниження відбуваються під час уроків – з’ясувати хто є вчителем та чи відомо йому про подібні випадки. 4. Розкажіть дитині, що ви плануєте робити задля її/його захисту. Буде краще, якщо ви попередите про намір зустрітися з вчителем/-кою або директором/-кою. Головне – не травмувати і не залякати дитину ще більше. 5. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися у разі цькування (шкільний психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона). 6. Скажіть дитині про те, що ви розумієте її і зробите так, щоб їй більше не загрожувала небезпека. Дитина відчуватиме вашу підтримку, захист, що дасть можливість довіряти вам і в майбутньому підтримувати довірливі відносини. 7. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо вона запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін. 8. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи. 9. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками. 10. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку. 11. Пам’ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати свою поведінку. Батькам та педагогам – «Як запобігти булінгу?» Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, як тільки ви побачили або дізналися про булінг: 1. Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати. 2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці, або в малих групах. 3. Уникайте слів жертва чи агресор — це призводить до стигматизації. 4. Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте поведінку жертви. 5. Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити. 6. Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію. 7. Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і як протистояти йому безпечно. 8. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про школу, розумійте їхні проблеми. 9. Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і попередити схильність до булінгу. 10. Показуйте приклад ставлення до інших із добротою та повагою. Порадник «СТОП-Булінг» ЩОБ ВБЕРЕГТИСЬ ВІД НАСИЛЬСТВА  Попереджай батьків, куди, з ким ідеш і коли повернешся.  Не заходь у підвали, підсобні приміщення, у машини.  Якщо ти десь затримався, передзвони батькам, попроси, щоб тебе зустріли.  Постарайся, щоб твій маршрут проходив не через ліс, парк.  Якщо тобі здалося, що тебе хтось переслідує, перейди на іншу сторону, зайди в магазин, звернись до дорослих.  Якщо тебе зупинили і попросили показати дорогу, постарайся пояснити на словах, не сідаючи у машину.  Якщо незнайома людина відрекомендувалась другом твоїх батьків, не спіши запрошувати її додому, попроси зачекати їх приходу на вулиці.  Якщо при вході у під’їзд ти помітив незнайомців, зачекай, доки хто-небудь із сусідів не ввійде разом з тобою. Не входь в ліфт разом з незнайомими тобі людьми.  Уникай ситуацій, які можуть призвести до насильства.  Говори спокійно і впевнено.  Дай агресору можливість зупинитися.  Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!  Не прагни помсти ворогам. Вмій просити пробачення.  Попроси допомоги. Це не ознака слабкості чи боягузтва!  У будь якій конфліктній ситуації звертайся за допомогою до вчителів, старших учнів, психолога, адміністрації школи або батьків. Проконсультуйся з шкільним психологом, щоб повернути впевненість у власних силах і зрозуміти, що робити далі